Критика «відірваності» українців від реальності війни

На четвертий рік повномасштабного вторгнення в українському інформаційному просторі актуалізувалася дискусія про внутрішній розкол у сприйнятті війни. Критики зазначають, що значна частина населення в тилових містах поступово адаптувалася до умов воєнного стану настільки, що це межує з байдужістю до подій на фронті. Це явище називають «психологічною відірваністю», яка негативно впливає на темпи мобілізації та рівень волонтерської підтримки. Військові та аналітики застерігають, що ілюзія безпеки в тилу може стати фатальною. Відсутність чіткого розуміння масштабів загрози заважає консолідації зусиль, необхідних для затяжної війни на виснаження. Заклики до «повернення в реальність» спрямовані на те, щоб нагадати суспільству про критичну ситуацію на передовій. Водночас психологи пояснюють таку поведінку захисною реакцією психіки на тривалий стрес. Проте соціальна напруга між тими, хто безпосередньо залучений до оборони, та тими, хто намагається жити «звичайним життям», продовжує зростати, створюючи ризики для внутрішньої стабільності держави.